Встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів

Встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, здійснюється в судовому порядку.

Суд може встановлювати також факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад:

заповіт;

трудова книжка;

ощадна книжка;

страхове свідоцтво (поліс).

У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.

Справи про встановлення фактів належності особі правовстановлюючих документів розглядаються су­дом, якщо:

• згідно із законом такий факт породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
• законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту;
• заявник не має іншої можливості виправити допущені в документі, який посвідчує такий факт, помилки;
• встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юри­дичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Куди звертатися?

Заява фізичної особи про встановлен­ня факту належності особі правовстановлюючих документів подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її про­живання.

Хто має право звернутися до суду?

Заяву про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа можуть подати:

-  особа - власник документа, якій необхідно довести належність їй цього документа;

- спадкоємці померлої особи - власника документа для оформлення спадкових прав;

- прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК України;

- інші особи, які заінтересовані  у встановленні факту.

Заінтересованими особами у встановленні факту, що має юридичне значення, можуть виступати військові комісаріати, правоохоронні органи, управління соціального захисту населення, управління Пенсійного фонду України, територіальна громада, фінансові органи, навчальні заклади, страхові фонди тощо.

ВАРТІСТЬ: За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір»: 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Перелік необхідних документів

Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 119 Цивільного процесуального кодексу України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 258 зазначеного кодексу, зокрема в заяві повинно бути вказано:

- який факт заявник просить встановити та з якою метою;

- причини неможливості одержання або віднов­лення документів, що посвідчують цей факт;

 докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються:

Докази, що підтверджують викладені в заяві обставини;

Довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.