Кроки до оновлення

Судова реформа може завершитись у наступному році. Та, щоб вона була успішною, необхідно впровадити єдину правничу професію та забезпечити незалежність володарів мантій.

Дожити до 2019-го

Вже кілька років національне судочинство потерпає від найрізноманітніших пертурбацій. І ось нарешті посадовці заговорили про кінцевий термін його модернізації. На VI міжнародному судово-правовому форумі заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов заявив, що інституційна реформа завершиться на початку 2019 року. Саме тоді, за прогнозами посадовця, будуть створені та почнуть функціонувати Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.

Законодавча ж реформа, на думку чиновника, закінчилася 13 червня, коли був оприлюднений закон «Про Вищий антикорупційний суд». А ось завершення кадрової реформи залежить від Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка має переатестувати діючих служителів Феміди та укомплектувати володарями мантій новостворені суди. Саме тоді, підкреслив О.Філатов, судова реформа добіжить кінця.

Однак фініш реформи не гарантує її успіху. Зусилля реформаторів можуть виявитися марними, якщо дві інші невід’ємні складові сфери правосуддя — адвокатура та прокуратура — не спроможуться функціонувати на однакових засадах із судами. А головне — реформа приречена, якщо її натхненникам не вдасться забезпечити незалежність судової влади.

Звертають увагу у ВРП і на кримінальні провадження, відкриті стосовно суддів за ст.375 Кримінального кодексу. Насторожує членів ВРП те, що таких проваджень вже нараховуються сотні, а до суду доходять лише одиниці. Тож виникає логічне запитання: чому так відбувається?

Аби вирішити першу проблему, в Україні планують запровадити єдину правничу професію. Подолання ж другої вбачається значно складнішим.

Логічне запитання

Нині над забезпеченням незалежності суддів працюють усі без винятку самоврядні органи. У Вищій раді правосуддя ведуть роботу відразу в кількох напрямах.

По-перше, як доповів голова ВРП Ігор Бенедисюк, намагаються уніфікувати дисциплінарну практику, аби судді могли чітко розуміти, за які проступки на них чекатиме дисциплінарна відповідальність.

По-друге, просувають ідею щодо того, аби звернення суддів з приводу тиску направлялися не до місцевої, а відразу до Генеральної прокуратури і потрапляли до Генпрокурора. Поки що вдалося домогтися листа від останнього, в якому він погоджується з позицією ВРП. Та на практиці змін не відбулося.

По-третє, лобіюють створення окремого укомплектованого органу, який здійснював би охорону судів. Однак законодавчої бази для цього недостатньо.

У Верховному Суді намагаються забезпечити єдність судової практики, що, на переконання Голови ВС Валентини Данішевської, сприятиме підвищенню авторитету судової влади загалом.

За незалежність обома руками

У ВККС готові проводити конкурси та очищати систему від тих, хто не гідний носити мантію. Як зауважив голова комісії Сергій Козьяков, на початку реформи систему полишили близько 30% суддів. За підсумками кваліфікаційного оцінювання очікується, що мантій будуть позбавлені ще близько 19%. Їхні місця мають зайняти нові судді. Тож система оновиться десь наполовину.

У Раді суддів зосередилися на питаннях, які можуть виникнути не під час здійснення правосуддя, а у ході спілкування судді з колегами та громадськістю. Голова РСУ Олег Ткачук зауважив, що у раді розробляють механізми, покликані запобігати виникненню конфліктів інтересів, які подекуди мають місце у суддівському середовищі, попереджати корупцію у суддівських колективах тощо.

Разом з тим у РСУ зважають на те, що разом із суддівським корпусом свою діяльність провадить апарат суду. Працівники апарату взаємодіють з процесуальними учасниками подекуди частіше за служителів Феміди, тож від їхнього професіоналізму авторитет судової влади залежить не менше.

Лише спільна робота, впевнені реформатори та керманичі вищих органів, дозволить сформувати незалежну систему, яка забезпечить дотримання прав і інтересів громадян, котрі звертаються до суду.

                                                             Джерело «Закон і бізнес»