Популярні шахрайські схеми

Чи не кожного дня ми чуємо про випадки шахрайства. Працівники поліції попереджають про різновиди шахрайських схем, якими широко користуються зловмисники, та подають поради, як розпізнати афериста та уникнути його пастки.

Як стверджує статистика, всі шахрайства діляться на два основних види – контактні та безконтактні. До першого виду належать усі злочини, де аферист «працює» з потерпілим віч-на-віч, тобто особисто і безпосередньо. Це різного виду ворожіння, зняття порчі, візити «соцпрацівників», «працівників пенсійного фонду» – всіх тих, хто в тій чи іншій мірі намагається виманити і заволодіти обманним шляхом чужими грошима, цінностями або іншим майном.

Більш поширеними стають безконтактні шахрайства – це так звані інтернет-афери і виманювання грошей за допомогою телефону. Зараз шахрайство через Інтернет стало чи не найпопулярнішим у злочинних колах способом легкого і швидкого заробітку. З ряду об’єктивних причин такі злочини досить важко розплутати. Ще більш важко встановили особу афериста, який обманув довірливу людину або зняв з її банківського рахунку гроші. Торгуючи неіснуючим товаром, зловмисники вимагають від потенційних покупців стовідсоткову передоплату, і, отримавши її, «розчиняються» у віртуальному просторі всесвітньої мережі. Схема виглядає так: людина, що знайшла потрібний товар на якомусь із сайтів, домовляється про угоду купівлі-продажу, перераховує аванс (дуже часто – стовідсоткову вартість), але замовлення не отримує. Зловмисник же, ледь перевівши у готівку отримані гроші, змінює сім-карту в своєму мобільному і таким чином розриває будь-який зв‘язок. Як правило, у таких випадках шахрай виставляє на продаж товар, якого насправді у нього немає. Аби якомога більше майбутніх жертв потрапило у його пастку, він вдається до певних хитрощів на кшталт суттєво зменшеної ціни товару, обіцяє доставити покупку чи не до дверей квартири замовника тощо.

Інша сторона подібних інтернет-шахрайств – це афери з картками продавців. У таких випадках жертвами зловмисників стають громадяни, які намагаються через Всесвітню мережу реалізувати свій товар. Людині телефонує покупець і погоджує умови угоди. Далі працює наступна шахрайська схема: через якийсь час покупець повідомляє продавцеві, що не може перевести гроші через якісь проблеми з банківською карткою продавця і пропонує людині прямо зараз підійти до банківського терміналу, щоб у режимі он-лайн вирішити це питання. У цих випадках шахрай досить довго водить продавця «за ніс», тримає людину в постійному розмові, не даючи часу на роздуми і аналіз ситуації. У розмові він випитує конфіденційні реквізити карти і код, який прийшов у смс-повідомленні на мобільний співрозмовника, а сам в цей час знімає з рахунку довірливого продавця всі гроші за допомогою послуги «гроші без картки».

Не менш розповсюджена схема – телефонні шахрайства. Цілком логічно, що відбуваються ці злочини за допомогою мобільного телефону, і мають кілька підвидів. Один із них – «Вам дзвонять із поліції». Шахраї в таких випадках вибирають ранній або нічний час. Зазвичай, перше, що чує в трубці людина, це «плачучий» чоловічий голос: «Мама, (бабуся, тітка …) я потрапив в поліцію … Я збив людину … Допоможи …». Варіативність нібито вчиненого з необережності злочини велика, але завжди підкреслюється випадковість скоєного. Потім трубку бере нібито працівник поліції, що представляється, як правило, слідчим із відділу поліції в іншій області. У розмові «псевдослідчий» зупиняється на двох основних аспектах – щоб уникнути в’язниці, затриманий повинен заплатити велику суму грошей – чи то для лікування так званого потерпілого (якого, звичайно, насправді немає), чи то для хабара. У ході бесіди шахрай настільки майстерно психологічно «тисне» на майбутню жертву, що людина погоджується віддати чи не всі свої готівкові кошти, а іноді – ще й візьме в борг у сусідів. Головне для злочинця – утримувати жертву на зв’язку якомога довше, в ідеалі – поки вона не віддасть надісланим кур’єру гроші, або перерахує їх на карту. Потім «благодійник» так само віртуозно «розчиняється», змінивши сім-карту в телефоні.

Інший вид телефонного шахрайства – дзвінок із банку. Найчастіше телефонують з приводу збільшення карткового ліміту, оновлення комп’ютерної бази даних клієнтів банку, нібито несанкціонованого зняття коштів, перевірки або підтвердження реквізитів рахунку тощо. Просять підійти до банкомату і провести (звичайно, за підказками) кілька операцій. У результаті людина власноруч переводить свої кровні на невідомо чий банківський рахунок або поповнює комусь рахунок мобільного телефону.

Ще один різновид «розводу» – виграш автомобіля. У цьому випадку зловмисник розсилає до тисячі смс-повідомлень «Вітаємо, ви виграли автомобіль. Для отримання більш докладної інформації зателефонуйте за номером…». Тут працює наступна схема: повіривши в такий небувалий подарунок Фортуни, довірлива людина (а таких чимало) дійсно дзвонить по вказаному у повідомленні номерум. Шахрай, назвавшись менеджером якої-небудь відомої автокомпанії, розповідає про проведення лотереї серед клієнтів певних мобільних операторів. За його словами, комп‘ютер шляхом випадкового набору визначає «щасливі» номери мобільних телефонів, власники яких нібито можуть отримати свій приз хоч прямо зараз, але для цього їм необхідно перерахувати такий-то рахунок один відсоток податку, визначеного від вартості самого виграшу. Подальший розвиток ситуації передбачити неважко – обманута людина перераховує десятки тисяч гривень невідомо на чий рахунок, в результаті залишається і без грошей, і без призу.

Працівники поліції чи не щодня попереджають громадян про подібні шахрайські схеми, та подають кілька порад, як розпізнати шахрая та уникнути його пастки.

Найперше – не слід настільки безоглядно довіряти незнайомим людям, тим більше невідомими телефонним співрозмовникам.

По-друге – будь-яку інформацію, отриману від так званих лжеслідчих чи псевдобанкірів слід перевіряти. Як тільки мова зайшла про гроші, банківський рахунок чи реквізити ваших карток – негайно кладіть слухавку. Потім подзвоніть родичам – тому, хто нібито втрапив у неприємності з Законом, чи іншим членам родини, уточніть попередньо отримане повідомлення, спитайте поради. Наступний крок – повідомте про спробу шахрайства до поліції. Для цього необхідно набрати номер цілодобової безкоштовної телефонної лінії «102» та розповісти оператору про дзвінок з «поліції» чи з «банку». Також слід пам‘ятати, що банківські працівники не мають права проводити будь-які операції в телефонному режимі поза стінами фінустанови й без особистої присутності клієнта.

По-третє – аби не стати жертвою шахраїв, котрі називаються працівниками пенсійного фонду, соцслужби, газового господарства чи інших комунальних служб, завдайте собі клопоту вже зараз дізнатися телефони цих служб, аби за необхідності звернутися за порадою чи скористатися, якщо випаде така нагода. Не зайвим буде записати номери телефонів лікарні чи дільничного лікаря, соціального працівника, котрі обслуговують вашу дільницю. І в тому випадку, коли незнайомі візитери називаються представниками цих служб, чи говорять, що вони нові співробітники, запитайте відповідне посвідчення. Шахраї нерідко користуються підробленими документами, тому слід записати вказані в посвідченні ім‘я, прізвище та посаду, зателефонувати до відповідної служби та перевірити, чи й справді у них працюють такі люди. І вже після підтвердження інформації вирішувати, чи варто впускати візитерів до житла.

Четверте: за жодних обставин, нікому й ніколи не повідомляйте дані своїх документів, номери банківських рахунків та карток, конфіденційні коди доступу до них тощо. Якщо їх у вас вимагають в телефонній розмові – кладіть слухавку та негайно вирушайте до найближчого банківського відділення, де ви обслуговуєтесь, і там уточняйте всі виниклі запитання.

П‘яте: намагайтеся не тримати вдома, напохваті, великі суми грошей. Якщо виникає така необхідність – зберігайте їх у надійному місці – у сейфі чи металевій скриньці, надійно прикріпленій до стіни чи підлоги.

І пам‘ятайте: якщо так склалися обставини, що ви стали жертвою чи свідком злочину – негайно повідомте про це на лінію «102». Чим скоріше працівники поліції розпочнуть розшук зловмисника, тим більше шансів розкрити злочин та повернути потерпілим їх втрачені кошти