Щодо розгляду справи про повернення дитини до Туреччини

Великого розголосу набула справа за позовом громадянина Туреччини,  батька дитини, про визнання незаконним утримання його сина  на території України,  повернення його за постійним місцем проживання.

 Свої вимоги позивач мотивував тим, що він перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, вони мають сина  2009 р.н. Хлопчик  є громадянином Туреччини, навчався два роки в Анталійському коледжі , у вересні 2016 року  повинен був ідти  до 3 класу. У липні вони  всі разом  приїхали до України, при цьому   було оговорено, що відповідач (мати) з сином разом проведуть літні канікули у батьків відповідача в с. Рогинці Роменського району, і в серпні  син разом з матір’ю повинні були повернутися до Туреччини. Але відповідач не збиралася  повертатися до Туреччини та залишилися з  сином проживати  у с. Рогинці.   Батько дитини не погоджується  з відповідачем, оскільки постійним місцем проживання дитини є Туреччина, тут знаходиться сім’я сина, друзі, є всі умови для комфортного життя  та розвитку дитини. Рішенням суду Турецької Республіки  батьку була передана опіка над сином.

 Відповідач самочинно  змінила місце проживання дитини, не виконує вказане рішення суду, порушує права сина та  права  батька як опікуна. Батько дитини не давав ні усної, ні письмової згоди на зміну постійного місця проживання дитини, яким є Турецька Республіка.  Отже відповідач незаконно утримує дитину на території України, що підпадає під дію Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей  від 25 жовтня 1980 р., до якої Україна приєдналася з 1 вересня 2006 р. (її суть полягає у тому, що один із батьків (або будь-яка інша особа, якій належать права піклування про дитину) не має права одноосібно приймати рішення про зміну місця проживання дитини, або переміщення дитини на необмежений час у інше місце, зокрема, вивозити її в іншу державу або не повертати дитину до держави її постійного проживання).

Відповідач одноосібно змінила місце проживання дитини,  режим спілкування дитини з батьком, порядок його участі у вихованні дитини, а також здійснила  зміну  звичайного соціального, культурного, мовного середовища дитини, що негативно впливає на питання пов’язані з подальшим її життям, розвитком і вихованням, чим порушила права позивача піклуватися про дитину, відповідно  до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до утримування.

Справу розглядала суддя  Глущенко Є.Д.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень справа  № 585/3741/16-ц

На даний час рішення  Роменського міськрайонного суду,  за апеляційною скаргою відповідача, переглядається в апеляційному суді Сумської області. 

Щодо  вимоги про повернення сина до місця  постійного проживання в Турецьку Республіку,  то 28 листопада до суду надійшла заява від відповідача з вимогою про відстрочку виконання судового рішення. Клопотання у провадженні судді Глущенко Є.Д. розгляд призначено на 07 грудня 13.45 год.