Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
23 липня 2015 року суд розглянув справу про ДТП, зіткнення автомобіля «Урал» з шкільним автобусом.
29 січня 2015 року на підставі наказу командира військової частини автомобіль бойової групи експлуатації «Урал-4320», здійснював рейс за маршрутом с. Ярмолинці Роменського району Сумської області – м. Миргород Полтавської області.
Близько 8 год. 20 хв., під час здійснення руху в районі с. Чеберяки Роменського району Сумської області військовослужбовець військової частини Я., керуючи автомобілем «Урал-4320», рухаючись зі спуску, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, характеристику транспортного засобу, не впорався з керуванням та допустив виїзд на зустрічну смугу руху, по якій рухався шкільний автобус. З метою недопущення зіткнення водій автобуса, здійснив з’їзд на правий край проїжджої частини дороги та зупинився, але автомобіль «Урал» передньою лівою частиною зіткнувся з автобусом та з'їхав з дороги в кювет, де і зупинився.
Від зіткнення шкільний автобус, перекинувся у кювет на правий бік, внаслідок чого пасажири автобуса отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
До суду справа надійшла 27.03.2015 року.
У судовому засіданні обвинувачений Я. винним себе визнав повністю, у скоєному розкаявся.
Таким чином, винність обвинуваченого Я. повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 415 ч.1 КК України, так як він керуючи автомобілем «Урал 4320», порушив правила водіння транспортної машини, що спричинило потерпілим середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження. Злочин, у вчиненні якого обвинувачується Я., відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Призначаючи покарання Я., суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характеристику особи винного, обставини, передбачені ст.ст. 66, 67 КК України.
Обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, виключно позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні малолітню дочку, батьків пенсіонерів, приймав участь у бойових діях в межах проведення антитерористичної операції на території Луганської області з 19.05. по 11.07.2014 року, є учасником бойових дій в українському миротворчому контингенті місії Організації Об’єднаних Націй в Ліберії, проходив службу у складі миротворчого контингенту в республіці Ірак, має подяку Президента України – верховного головнокомандувача Збройних Сил України.
Як обставини, що пом’якшують покарання, суд враховував, що обвинувачений вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненні злочину, активно сприяв слідству, добровільно відшкодував заподіяну шкоду потерпілим і продовжує перераховувати кошти на лікування потерпілим.
Суд також врахував і думку законних представників потерпілих, які просили суд не позбавляти обвинуваченого водія волі, а призначити йому умовне покарання.
Суд ухвалив визнати Я. винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 415 ч.1 КК України і призначив йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України суд звільнив Я. від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.
На даний час вирок суду не набув законної сили і може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Роменський міськрайонний суд Сумської області.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Л.П.КОНДРАТЕНКО