Жінка відсудила 100 000 гривень моральної шкоди завданої останній незаконними діями посадових осіб МВС України в особі ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим

До суду мешканка с. Перекопівка Роменського району звернулася з позовом до Держави України в особі: Головного управління національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Державної казначейської служби України про відшкодування та стягнення матеріальної та моральної шкоди. Жінка просила суд відшкодувати за рахунок державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з рахунку державного бюджету на її користь мінімальний розмір матеріальної шкоди в розмірі 5 000 000,00 грн. та мінімальний розмір моральної шкоди 5 000 000,00 грн., завданої останній незаконними діями (бездіяльності) органів досудовго слідства, прокуратури.

Свої позовні вимоги жінка мотивували тим, що в 1995 році було вбито її сина. Особу, який вчинив  злочин було встановлено, протее впородовж 16 років до кримінальної відповідальності його не було притягнуто, у звязку з тим, що він є гр. Узбекистану і начебто не проживав в Україні.

 В  2011 році  вбивця її сина  помер. На думку позивачки, з потурання і бездіяльності держави, вбивця уникнув будь-якої відповідальності. Оскільки, затримали чоловіка  і вперше пред'явили йому обвинувачення лише в лютому 2009 року. Під час розгляду справи  в судах, виявилося, що насправді обвинувачений  від слідства та суду не переховувався, про кримінальну справу щодо нього та про його розшук йому нічого не було відомо, в Узбекистан він не втікав, всі ці роки постійно перебував і працював на території України, вступив в релігійний шлюб, народив чотирьої дітей, прожив з сім'єю весь час в Криму, притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування (реєстрації), а влітку 2008 року отримав паспорт громадянина України. Протягом 14 років чиновники поліції та прокуратури повідомляли позивачці про те, що на початковому етапі розслідування місцеві міліціонери проявили халатну бездіяльність, а потім ускладнилось тим фактом, що чоловік є громадянином Узбекистану і в Україні не проживає, тобто втік з України і переховується в Узбекистані. За довгі 14 років позивачка отримувала  сотні листів і відповідей, оббивала пороги десятків чиновників і Кримських і Київських. Позивачка зазначає, що розслідування смерті її сина було неналежним, неадекватним, халатним і неефективним. Впродовж 14 років держава взагалі не шукала вбивцю. Довела справу до закінчення строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності, потім закрила її, а її цивільний позов було залишено без задоволення. Таким чином, чоловік, який вчинив злочин, не поніс жодної юридичної відповідальності за заподіяну смерть сина позивачки. З моменту смерті останнього, позивачка перенесла сильні стреси, її плани на подальше життя зруйнувалися і весь час вона живе тільки надією притягнути винних осіб до відповідальності. Незаконними діями посадових осіб правоохоронних органів та прокуратури позивачці спричинено матеріальної шкоди, яку вона оцінила в розмірі 5 000 000,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 5 000 000,00 грн., яку остання на підставі рішень Європейського суду просила відшкодувати на її користь.

Суд дослідивши матеріали справи дійшов до висновку, що позовні вимоги про відшкодування та стягнення матеріальної та моральної шкоди необхідно  задовільнити частково.

Згідно рішення суду жінці   відшкодовано за рахунок Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з рахунку державного бюджету моральну шкоду в розмірі 100 000 (ста тисяч) гривень, завданої останній незаконними діями посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України в особі ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим.

 Щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5 000 000,00 грн., то дану вимогу суд визнав необґрунтованою і такою, що задоволенню не підлягає.

Рішення суду не набуло законної сили і може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня проголошення.

Справу розглядала суддя Машина І.М.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень справа № 585/724/19