Аналіз дотримання строків розгляду цивільних справ судом у 2015 році

Аналіз дотримання строків розгляду цивільних справ Роменським міськрайонним судом у 2015 році

 На виконання планів роботи суду на І півріччя 2016 року суддею Глущенко Є.Д. разом з помічником голови суду Марюхою В.О. проведено Аналіз дотримання строків розгляду цивільних справ судом у 2015 році.

Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України, одним із основних завдань цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

А отже, захист прав фізичних та юридичних осіб, а також інтересів держави, крім іншого забезпечується своєчасним розглядом справ.

Частиною 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини, прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає:

            1) складність справи;

            2)поведінку заявника;

            3)поведінку органів державної влади (насамперед суду);

            4)важливість справи для заявника.

            Україна, впровадивши у цивільно-процесуальне законодавство інститут «розумного строку», закріпила досить жорсткі межі строків розгляду цивільних справ.

Відповідно до статті 157 ЦПК України, строки розгляду цивільних справ стосовно стягнення аліментів або поновлення на роботі не повинні перевищувати одного місяця, усі інші категорії – двох місяців. При цьому, відповідно до ч.4 ст. 122 ЦПК України, питання про відкриття провадження у справі суддя повинен вирішити не пізніше трьох  днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків та не пізніше наступного дня після отримання судом інформації про місце проживання фізичної особи. Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом десяти  днів з дня  відкриття провадження у справі (ч.1 ст. 129 ЦПК України). Щодо призначення справи до розгляду, то, відповідно до ч.2 ст. 156 ЦПК України, вона має бути призначена до розгляду не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду. 

Таким чином, якщо питання про відкриття провадження у справі (впродовж 3 днів), призначення попереднього судового засідання (впродовж 10) та здійснення належної підготовки справи (до 7 днів) буде здійснено суддею в установлені законодавцем строки, то строк для судового розгляду справи у відритому судовому засіданні, впродовж якого можливо виконати вимоги ст. 157 ЦПК України, не повинен перевищувати 17 днів, для розгляду справи по суті залишається 43 дні, а для справ про поновлення на роботі , стягнення аліментів всього 13 днів , тобто з урахуванням поштової доставки листів суд може відкласти розгляд справи не більше ніж 2 рази, а для повідомлення сторін про розгляд справи про поновлення на роботі та стягнення аліментів 13 днів недостатньо, рекомендовані листи до суду не повернуться.     

 За результатами проведеного аналізу було встановлено, що в порядку цивільного судочинства у 2015 році до  суду надійшло:

 - 1234 позовних заяв,

 -230 заяви окремого провадження,

 - 2 заяв про перегляд заочного рішення,

- 106 заяв про видачу судового наказу,

 - 3 заяв про скасування судових наказів,

- 17 скарг на дії державного виконавця,

 -  2 заяв про перегляд рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами,

 -  96 клопотання в порядку виконання рішень суду.

Всього надійшло цивільних  справ ( позовного, окремого, наказного проваджень) 1461.

Так, відповідно до даних, що містяться у звітності за 2015 рік, загальні строки судового розгляду цивільних справ у Роменському  міськрайонному суді порушено по 106 справам, переважна більшість з яких належить до справ позовного (102 та 4 справи відповідно окремого провадження). Що становить 7,34% від розглянутих справ цивільного судочинства ( 1445).

 В порівнянні з аналогічними показниками  2014 року, спостерігається позитивна динаміка в дотриманні процесуальних строків розгляду справ. Так в 2014 році розглянуто з порушенням строків 132 справи позовного провадження, справи окремого провадження розглядалися в строки передбачені ЦПК. Що становить 7,9% від розглянутих  цивільних справ  в 2014 році (1669).  Отже бачимо що динаміка розгляду цивільних справ в строки передбачені ЦПК України є позитивною.

 Справи розглянуті суддями в 2015 році з порушенням  строків передбачених ЦПК України:

Ганзя О.Д.- 14 справ;

Глущенко Є.Д. – 10 справ;

Євлах О.О. – 7 справ;

Євтюшенкова В.І. – 13 справ;

Кондратенко Л.П.- 14 справ;

Очиргораєва О.М. – 13 справ;

Сольона Н.М.- 8 справ;

Шульга В.О. – 17 справ;

Яковець О.Ф.- 5 справ.

 На кінець звітного періоду в провадженні Роменського міськрайсуду перебували 283 справи, що розглядаються понад строки передбачені ЦПК.

Серед них, справи що знаходяться на розгляді у строк:

понад 1 рік - 1справа провадження по якій зупинено,

понад 6 місяців - 15 справ ( з них зупинено провадження по 10 справах),

що знаходяться на розгляді від 3до 6 місяців – 16 справ ( з них зупинено провадження по 7 справах)

 Справа має бути призначена до судового розгляду в такий термін, щоб забезпечити її розгляд протягом строків, встановлених ст. 157 ЦПК України.

Вказані строки призначення справ до судового розгляду суддями Роменського міськрайсуду дотримані. Не виявлено випадків, що справи не призначалися до розгляду більше ніж через два місяці з дня відкриття провадження.

Основними причинами порушення строків розгляду цивільних справ, передбачених ст.157 ЦПК України були відкладення їх розгляду через неявку в судове засідання однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки, неявки відповідача в судове засідання та за інших підстав.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. При цьому дієвого механізму впливу на невиконання учасниками процесу покладених на них процесуальних обов'язків законодавством не передбачено.

Єдиним правовим засобом впливу на осіб, які з неповажних або необгрунтованих підстав не з'являються в судове засідання, є застосування до них адміністративного штрафу за санкцією ст. 185-3 КУпАП.

Суддями Роменського міськрайсуду вказана норма в  2015 році не застосовувалась. Що і не дивно, оскільки склад адміністративного проступку „прояв неповаги до суду", встановлений чинною редакцією ст. 185-3 КУпАП з метою забезпечення своєчасної явки в суд учасників процесу, передбачає відповідальність тільки за злісне, тобто повторне без поважних причин ухилення від явки в суд і при цьому не всіх осіб, без яких неможливий розгляд судової, справи, а тільки свідка, позивача, відповідача, експерта, перекладача. Це означає, що за чинною редакцією положень ст. 185-3 КУпАП не є правопорушенням і не тягне за собою адміністративної відповідальності одноразова навмисна неявка в суд свідка, позивача, відповідача, експерта, перекладача, а також неодноразове нез'явлення без поважних причин спеціаліста, іншої особи, особиста участь якої в судовому розгляді визнана обов'язковою. Разом з тим, через неявку в судове засідання учасників судового розгляду фактично відкладається розгляд кожної третьої справи.

Проведений аналіз свідчить про те, що причинами тривалого не розгляду цивільних справ залишаються випадки, коли учасники процесу без поважних на то причин, не з’являються до суду, надаючи заяви з проханням відкласти слухання справи у зв’язку з хворобою, зайнятістю у іншому процесі, тощо. Систематичними є випадки коли учасники процесу з’являються до суду не підготовленими до розгляду справи, зловживаючи своїми процесуальними правами, подають в день призначення слухання справи заяви про необхідність ознайомлення з матеріалами справи, надання до суду додаткових доказів, заперечень , тощо.

Звертає на себе увагу і явна не кваліфікованість осіб, які здійснюють представництво сторін у суді. При постійному рості кількості «професійних юристів» їх рівень кваліфікації залишається на низькому рівні. Зазначене дає підстави стверджувати про порушення принципу не тільки своєчасності розгляду справи, а й негативно впливає на реалізацію принципу змагальності сторін, що є наслідком створення перепон для забезпечення належного доступу до правосуддя.

Однак, зазначене є не єдиними проблемами порушення судами строків розгляду цивільних справ. Проведений аналіз свідчить, що до порушення термінів розгляду справ призводять тривалі проведення експертиз у справах та виконання судових доручень, витребування документів.

Всі ці причини у багатьох випадках перешкоджають суддям своєчасно розглянути справу та ухвалити в ній остаточне рішення.

Аналізуючи причини та умови тривалого розгляду цивільних справ, можна дійти висновку, що здійснення ефективного та оперативного правосуддя залежить не лише  від суду.

Суддями приймаються всі необхідні заходи для забезпечення явки до суду всіх учасників процесу. Судові засідання призначаються з урахуванням часу направлення судової повістки та вчасного її отримання учасниками процесу. Суддями та секретарями судових засідань перевіряються всі повідомлення, розписки; з`ясовуються причини неявки учасників в судове засідання, але в разі неповернення повідомлення розгляд справи неодноразово відкладається .

Переважна більшість справ, розглядаються суддями без  порушенням строків розгляду передбачених ч.1 ст.157 ЦПК України.

 Суддями  Роменського міськрайонного суду при розгляді справ застосовується положення частина 2 статті 157 ЦПК України, щодо продовження строків розгляду справи.

Так суддя Євлах О.О. застосовувала дану норму у двох цивільних справах.

Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини вихідним пунктом для оцінки розумності строку розгляду справ, в сенсі частини 1 статті 6 Конвенції, визначає обставини справи. При цьому звертає увагу на те, що держава несе відповідальність лише за дії органів. На неї не може бути покладена відповідальність за затягування розгляду справи, викликане використанням сторонами в цивільному процесі всіх наявних процесуальних прав, наданих національним законодавством.

Також варто зазначити, що забезпечення оперативності розгляду цивільних справ також пов'язана з умінням суддів належним чином організувати свою роботу.

В контексті оперативності (своєчасності) розгляду справи не можливо не звернути увагу і на належну підготовку справи до судового розгляду.

Завданням підготовки справи до судового розгляду в суді є: створення можливостей для врегулювання спору до судового розгляду, у тому числі примирення сторін; визначення характеру правовідносин сторін і, відповідно, потенційного кола нормативних актів, які повинні застосовуватися при вирішенні суперечки; визначення кола доказів, необхідних для вирішення спору по суті і забезпечення їхнього подання до моменту початку розгляду; повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду.

Перехід від активності суду до реальної реалізації принципу змагальності сторін, тобто до відносної пасивності суду та активності сторін, обумовлює залежність досягнення процесуальної мети від діяльності останніх.

Тому розгляд справ в установлені законом строки, залежить, як від добросовісного ставлення учасників процесу та їх представників до виконання покладених на них процесуальних обов'язків, так і від діяльності суду. Усе у комплексі створить належні умови для своєчасного вирішення цивільних справ, а отже і створить умови для виконання Україною вимог розумності, взятих на себе Конвенцією.

Висновки та пропозиції

Підбиваючи підсумки, слід відзначити, що проблема оперативності розгляду цивільних справ у розумні строки є багатоаспектною, яка залежить не тільки від діяльності судді, а й самих учасників процесу. Вирішення цієї проблеми можливо не лише завдяки внесенню відповідних змін до законодавства, а й завдяки добросовісному виконанню сторонами своїх процесуальних обов'язків, які, безумовно, повинні забезпечуватись дієвим механізмом впливу. Частину цієї проблеми можливо вирішити в процесі вдосконалення законодавства щодо подолання завантаженості суддів, належного матеріально-технічного забезпечення, встановлення реальних строків розгляду цивільних справ, встановлення дієвого механізму застосування заходів примусу до осіб, що зловживають своїми процесуальними правами. Проблеми ж добросовісного виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків є більше соціальними, ніж правовими, вирішення яких можливо в контексті підвищення загальної правосвідомості та в процесі розвитку самого суспільства.

У зв'язку з наведеним пропонується звернути увагу суддів:

-  на дотримання розумних строків розгляду цивільних справ, але не більше як два місяці з дня відкриття провадження, а у справах про стягнення аліментів та поновлення на роботі — одного місяця;

-  на недопущення затягування розгляду справ та реагування належним чином на зловживання своїми процесуальними правами  особами, які беруть участь у справі.

Суддя Роменського міськрайонного суду                  Є.Д.Глущенко

Вик.: пом.голови суду Марюха В.О.