Роменський міськрайонний суд Сумської області

18 вересня 2015, 11:31

Узагальнення судової практики застосування Роменським міськрайонним судом Сумської області глав 1-4 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ в 2014 році

На виконання листа Харківського апеляційного адміністративного суду № 06-15/923/15 від 16 липня 2015 року Роменським міськрайонним судом Сумської області проведено узагальнення судової практики застосування глав 1-4 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ в 2014 році.

Метою зазначеного дослідження є виявлення проблемних питань, що виникають при розгляді адміністративних справ на стадіях відкриття провадження в адміністративній справі, підготовчого провадження та судового розгляду, причин скасування та зміни судових рішень судами апеляційної та касаційної інстанцій, а також надання пропозицій щодо заходів, які необхідно вжити для формування єдиної судової практики.

Об’єктом вивчення були судові рішення, винесені за результатами розгляду адміністративних позовів та рішення, які виносилися після апеляційного розгляду.

Главами 1-4 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України передбачено постановлення адміністративними судами першої інстанції на стадіях відкриття провадження в адміністративній справі, підготовчого провадження, судового розгляду наступних судових рішень, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку: ухвал про залишення позовної заяви без руху та її повернення, відмову у відкритті провадження у справі, забезпечення адміністративного позову, залишення позовної заяви без розгляду, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі.

Протягом 2014 року на розгляд суду надійшло 97 позовних заяв, перебувало на розгляді 102 з яких 13 повернуто до стадії відкриття провадження по справі, 2 залишено без розгляду до відкриття провадження, по 4 заявах відмовлено у відкритті провадження, усього перебувало в провадженні 103 справи. Розглянуто 96 справи, із постановленням постанови – 73, із задоволенням позову – 60, із закриттям провадження у справі – 9, залишенням заяви без розгляду – 14, не розглянуто на кінець 2014 року - 7 адміністративних справ.

Залишено без розгляду, до відкриття провадження 2 позовних заяви. Причинами залишення без розгляду даних позовів є те, що позов поданий після закінчення строку, встановленого для звернення до суду відповідно до ч.3 ст.173 КАС України.

Відмовлено у відкритті провадження по 4 позовам, із них по 3 позовам згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України відмовлено у відкритті провадження у справі, адже заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та по 1 позову відмовлено у відкритті провадження згідно п.2 ч.1 ст.109 КАС України у зв'язку з наявністю між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав ухвали, яка набрала законної сили, про закриття провадження в адміністративній справі, але така думка судді була помилковою.

Справа № 585/4167/14-а номер провадження 2-а/585/105/14 за позовом Д’якончук Ірини Юріївни до Комунального підприємства «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації», треті особи: Сабадаш Валентина Яківна, Роменська міська державна нотаріальна контора, Реєстраційна служба Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області, про визнання протиправним і скасування рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Д’якончук І.Ю. на ухвалу Роменського міськрайонного міськрайонного суду від 17.11.2014 року по даній справі якою відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі – задоволено.

Ухвалу Роменського міськрайонного суду сумської області від 17.11.2014 року по справі № 585/4167/14-а номер провадження 2-а/585/105/14 скасовано.

Справу направлено до суду першої інстанції на розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили ухвала, якою провадження у вказаній адміністративній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Згідно із п. 2 ч. 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Проте, відповідно до ч.І ст.50 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Як свідчать письмові докази, у даній справі відповідачем є Комунальне підприємство «Роменське міськрайонне бюро технічної Інвентаризації», яке є стороною спору у розумінні наведеної статті.

Водночас, ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 травня 2013 року закрито провадження в адміністративній справі №585/1100/13-а, в якій Комунальне підприємство “Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації” було не відповідачем, а третьою особою, а отже не було стороною спору.

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що в даній справі статус Комунального підприємства “Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації"” як сторони по справі відмінний від того, що був в адміністративній справі №585/1100/13-а.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність рішення суду у справі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Повернення позовної заяви – це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулась до суду. Так за 2014 рік повернуто до відкриття провадження 13 позовних заяв. Основними причинами повернення позовних заяв це: справа не підсудна цьому адміністративному суду відповідно п.6 ч.3 ст.105 КАС України та позивач не усунув недоліки, тому, відповідно до ст.108 ч.3 п.1 КАС України дана позовна заяву повертається позивачу.

Прикладом помилкового повернення позовної заяви є справа № 585/4111/14-а номер провадження 2-а/585/108/14 за позовом Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області до Роменської міської ради Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення. Позивач - Виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області, звернувся до суду з позовом до Роменської міської ради Сумської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.07.2014 року "Про визнання таким, що втратило чинність, рішення міської ради від 19.10.2012 року та відновлення дії тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають населенню підприємства по обслуговування житлового фонду".

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 листопада 2014 року позов Роменської міської ради Сумської області повернуто позивачеві для направлення за підсудністю.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу.

Харківський апеляційний адміністративний суд розглянувши адміністративну справу ухвалив. Апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Роменського міськрайонного суду – скасовано, а справу направлено до суду для продовження розгляду.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем при поданні адміністративного позову до Роменської міської ради Сумської області порушено правило предметної підсудності, так як спір виник між суб'єктами владних повноважень і стосується реалізації компетенції у сфері управління, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а тому даний спір підсудний окружному адміністративному суду, у відповідності до ч. 2 ст. 18 КАС України.

Але судова колегія не погоджується з місцевим судом. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Враховуючи, що сторонами по справі є органи місцевого самоврядування вказаний спір, на підставі ч.1 ст.18 КАС України, належить розглядати місцевому загальному суду як адміністративному. Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував ст..18 КАС України.

9 адміністративних справ розглянуто із закриттям провадження.

Причини закриття провадження у справі:

- смерть або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва відповідно п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України;

- укладення мирової угоди ;

- непідсудність даному адміністративному суді.

Аналіз судової практики щодо застосування процесуальних норм дає підстави стверджувати про проблемність визначення юрисдикції окремих категорій справ. Так, протягом періоду, який аналізується, проблемним залишалось питання розмежування "спору про право" та "публічно-правового спору" – у справах, пов'язаних з оскарженням рішень органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин. Як наслідок, виникає проблема підвідомчості таких спорів адміністративній чи цивільній юрисдикції. В результаті чого Роменський міськрайонний суд помилково закрив провадження у справі 585/4195/14-а провадження 2-а/585/111/14 за позовом Лютко Наталії Володимирівни до Роменської міської ради Сумської області, треті особи: Торопцова Олена Анатоліївна, Міхель Ліна Олександрівна, Управління Держкомзему у м.Ромни Сумської області про визнання незаконним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку. Ухвалою Роменського міськрайонного суду провадження по даній справі закрито оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини у даній справі не є публічно – правовими.

Апеляційна інстанція ухвалу суду про закриття провадження у справі – скасувала, а справу направила до суду для розгляду в іншому складі суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

п. 1 ч. 1 ст. КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий для вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є органи виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, і здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що однією з позовних вимог Лютко Н.В. є визнання нечинними та скасування рішення міської ради в частині затвердження технічної документації із землеустрою.

Отже, у даному випадку спір виник у зв’язку із здійсненням органом місцевого самоврядування повноважень щодо управління та розпорядження земельною ділянкою. ’

Конституційний Суд України в Рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «п> статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що органи місцевого самоврядуванні земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питання розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступам виключно як суб’єкти владних повноважень.

Отже, висновок суду першої інстанції, що міська рада у даних правовідносинах виступає як суб’єкт цивільних правовідносин, є помилковим.

Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єкті владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно - правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Суд першої інстанції не врахував приписів норм матеріального та процесуального права та дійшов необгрунтовного висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Залишення позовної заяви без розгляду – це форма закінчення розгляду адміністративної справи без ухвалення постанови, у зв’язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Так, стаття 155 КАС України визначає підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду, а також правові наслідки цієї процесуальної дії для позивача.

Так у 2014 році залишено без розгляду 14 адміністративних позовів.

Основними причинами залишення позовної заяви без розгляду:

- клопотання позивача про відкликання позовної заяви згідно п. 5 ч. 1 ст. 155 КАС України;

- пропущено строки звернення до суду відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України;

- позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності відповідно до ч.1 п.4 ст.155 КАС України;

За результатами проведеного узагальнення слід зробити висновок, що судді при розгляді адміністративних спорів, в основному, правильно застосовують норми процесуального закону.

Як свідчить судова практика, найбільше проблем у суддів виникало при визначенні юрисдикції , а також при постановленні ухвали про відмовлення у відкритті провадження у справі.

За результатами проведеного узагальнення та з метою формування єдиної та правильної судової практики застосування норм Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді адміністративних справ доцільним є проведення семінару з питань застосування норм процесуального права при розгляді адміністративних справ.

Суддям доцільно постійно здійснювати моніторинг змін у діючому законодавстві та вивчати судову практику.

В.О.ГОЛОВИ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ

СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ О.Д.ГАНЗЯ