flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Аналіз застосування судом запобіжних заходів за перший квартал 2015 року

08 червня 2015, 09:55

АНАЛІЗ

Застосування запобіжних заходів Роменським міськрайонним судом за перший квартал 2015 року

Згідно плану роботи Роменського міськрайонного суду на I півр. 2015 року, суддею Шульгою В.О. проведено аналіз застосування запобіжних заходів Роменським міськрайонним судом у І кварталі  2015 року.

Рішенням зборів суддів від 30 грудня 2014 року № 18 обрано,  на період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно, слідчими суддями Роменського міськрайонного суду, які здійснюють  повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому процесуальним законом суддів: суддю Глущенко Є.Д., суддю Шульгу В.О., суддю Яковця О.Ф.

Згідно із ст. 176 КПК до запобіжних заходів віднесено: особисте зобов'язання, особисту поруку, заставу, домашній арешт, тримання під вартою.

За І квартал 2015 року до суду надійшло 29 клопотань щодо застосування запобіжних заходів із них:

·                    особистого зобов’язання -  надійшло19, розглянуто -19, задоволено -19;

·                    особиста порука – клопотання не надходили;

·                    тримання під вартою - надійшло  4, розглянуто 4, задоволено - 2, по 2 клопотанням обрано інший запобіжний захід( замість тримання під вартою, домашній арешт)

·                     домашній арешт – надійшло 6 клопотань, розглянуто і задоволено - 6;

·                    застава  – клопотання не надходили.

 Для визначення співвідношення запобіжних заходів за критерієм ступеня їх тяжкості слід керуватися ст. 176 КПК, в якій такі заходи розміщено від більш м'якого до найбільш тяжкого: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Отже, найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш тяжким - тримання під вартою.

Особисте зобов'язання                                                                                                       

Особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, що полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 КПК.

До суду за 1 кв. 2015 року надійшло 19 клопотань щодо застосування до підозрюваних запобіжного заходу кримінального провадження у вигляді особистого зобов’язання які розглянуті та задоволені судом ( за 1кв.2014 р. таких клопотань надійшло 10, розглянуто і задоволено 10).

Найбільше клопотань щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання розглянуто слідчими суддями:  Шульга В.О. – 13 клопотань, Глущенко Є.Д. – 4, Яковець О.Ф. – 2.

 З проведеного аналізу вбачається, що  слідчі судді, застосовуючи запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, дотримувались вимог закону, що стосуються його застосування.

Застосовуючи особисте зобов'язання, слідчі судді в ухвалах зазначають конкретні обов'язки, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, що покладаються на підозрюваного, та  зазначають строк на який покладено їх виконання. Слідчі судді: Шульга В.О. та Яковець О.Ф. в ухвалах зазначають  що строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців, а слідча суддя Глущенко Є.Д. вказує конкретну дату закінчення дії ухвали.

Домашній арешт

За 1 кв.2015 року надійшло до суду 6 клопотань, щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, всі клопотання розглянуті і задоволені ( у 1кв.2014 року не надходило). По суддях: Шульга В.О. – 5 клопотань, Яковець О.Ф.- 1 клопотання.

 Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

3 проведеного аналізу  видно, що при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як домашній арешт слідчі судді  дотримуються вимог КПК. Слідчі судді у своїй ухвалі  зазначають, які обов'язки покладаються  на підозрюваного, зазначають  адресу житла, яке підозрюваному забороняється залишати, та  визначають період, у який підозрюваному забороняється залишати житло, а також дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого КПК.

Тримання під вартою

За 1 кв. 2015 року  надійшло 4 клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розглянуто 4, задоволено 2 ( у 1 кв. 2014 року надійшло 9 клопотань, розглянуто 9, задоволено -5). По суддях: Яковець  О.Ф. - 2, Шульга В.О. – 1, Глущенко Є.Д.- 1.

Відповідно до ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд у 1 кв.2015 року задовольнив два клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою це:

Справа №  № 585/534/15-к Номер провадження  1-кс/585/72/15

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором про  застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітнього  П., підозрюваного  у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

 До неповнолітнього, затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

Враховуючи те, що особа  підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, яке спричинило загибель людини, слідчий суддя на підставі ч.4 ст. 183 КПК України  не визначає розмір застави у   даному кримінальному провадженні і застосував до підозрюваного, 22.01.1999 р.н. запобіжний захід у вигляді  тримання під вартою( суддя Яковець О.Ф.)

Справа №  № 585/727/15-к Номер провадження  1-кс/585/95/15 Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором про  застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно К.,  підозрюваного  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст..ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.4  КК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів  не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України  та вказаних в клопотанні слідчого.

Враховуючи те, що К. підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя на підставі ч.4 ст. 183 КПК України  не визначає розмір застави у   даному кримінальному провадженні.

 До підозрюваного застосувано запобіжний захід – тримання під вартою.

 Ухвала слідчого судді була предметом перегляду в апеляційному суду Сумської області за апеляційною скаргою  адвоката Глущенко В.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою  до підозрюваного, але апеляційний суду апеляційну скаргу – залишив  без задоволення, а ухвалу Роменського міськрайонного суду – без змін (суддя Яковець О.Ф.).

Стосовно якості складання стороною обвинувачення клопотань про застосування запобіжних заходів.

Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу здебільшого відповідають вимогам ст. 177 КПК України. Слідчий суддя вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу перевіряє наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може вчинити дії:

1)                 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)                 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)                 незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)                 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)                 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчі та прокурори не ініціюють застосування запобіжних заходів без наявності для цього підстав.

Слідчі не звертаються до суду з клопотанням про застосування запобіжних заходів за відсутності згоди (погодження) прокурора.

Що стосується повноти матеріалів, на підтвердження доводів клопотання сторони обвинувачення, то в основному стороною обвинувачення при складанні клопотань про застосування запобіжних заходів зазначаються всі відомості передбачені ст. 184 КПК України.

Слідчий суддя при обранні запобіжного заходу оцінює зазначені обставини в їх сукупності.

Зі всіх клопотань про застосування запобіжних заходів, виявлено недоліки у двох клопотаннях про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в результаті чого суддями було застосовано більш м’який запобіжний захід.

Справа 585/539/15-к провадження 1-кс/585/73/15 відносно застосування до Г. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В судовому засіданні прокурор не довів недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, як і не спростував доводи підозрюваного про причини неявки до слідчого.

Тому  суд вбачив  підстави для відмови слідчому у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. І суд  застосував до підозрюваного Г. запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України ( судя Глущенко Є.Д.).

Справа №  № 585/599/15-к Номер провадження  1-кс/585/85/15 відносно  Ш.  про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

 При розгляді справи прокурор довів вказаний в обґрунтування клопотання ризик, передбачений п.5) ч. 1 ст. 177 КПК України, але не довів, що жоден з більш м'яких  запобіжних заходів  не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. 

В обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою  Ш. відмовлено і застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвала судді була предметом перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ст.. прокурора Роменської міжрайонної прокуратури Клименко Я.В. Апеляційний суду апеляційну скаргу залишив без задоволення, а ухвалу суду - без змін( судя Шульга В.О.)

Слідчі судді   визначають в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії в межах строку, встановленого ст. 197 КПК.

Під час застосування запобіжних заходів в матеріалах клопотання містяться: 1) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження - у всіх без винятку випадках; 2) копії матеріалів, якими сторона кримінального провадження, що подана відповідне клопотання, обґрунтовує свої доводи; 3) документи, які підтверджують надання підозрюваному, в тому числі й обвинуваченому, копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Слідчі судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу дотримуються порядку і строків передбачених статтею 193 КПК України.

Стосовно відповідності вимогам закону ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчі судді зазначають відомості про:

1)                 кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;

2)                 обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України;

3)                 обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України;

4)                 посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5)                 запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, слідчі судді зазначають конкретні обов’язки, передбачені КПК України, що покладаються на підозрюваного, та у випадках, встановлених КПК України, строк, на який їх покладено.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.

Слідчі судді визначають в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого КПК України.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу чи про відмову вручається підозрюваному негайно після її оголошення, про що свідчать розписки підозрюваних в матеріалах клопотання. Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Висновки

Проведений аналіз показав, що слідчі судді  якісно, в установлені строки розглядають клопотання слідчих та інших учасників кримінального провадження про застосування запобіжних заходів кримінального провадження, дотримуються процесуальних строків розгляду цих клопотань, норм КПК України.

Результати  судової практики свідчать, що при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням запобіжних заходів, слідчими суддями враховуються як загальні вимоги, які стосуються таких заходів, так і спеціальні вимоги щодо окремих їх різновидів, закріплені у КПК. Також розглядаючи  такі клопотання , слідчі судді звертають увагу на те, що відповідні клопотання мають не лише за формою і складовими відповідати вимогам закону, але й бути належним чином обґрунтованими.

Враховуючи викладене, пропоную: довести дане узагальнення до відома суддів  під час виробничої наради Роменського міськрайонного суду Сумської області.                            

 

 

Суддя

Роменського міськрайонного суду                                         В.О.Шульга 

                                        

 

Вик: помічник голови суду Марюха В.О.