Положення про взаємодію зі ЗМІ

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВЗАЄМОДІЮ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЖУРНАЛІСТАМИ

ЗАТВЕРДЖЕННО

Зборами суддів Роменського міськрайонного суду Сумської області

протокол № 15 від 02.10.2014 року

Положення

про взаємодію Роменського міськрайонного суду Сумської області із засобами масової інформації та журналістами

Це положення визначає особливості взаємодії Роменського міськрайонного суду Сумської  області із засобами масової інформації (далі – ЗМІ).

Положення розроблено на підставі законодавства України, зокрема Конституції України, Законів України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про телебачення і радіомовлення», «Про захист суспільної моралі», «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», «Про державну таємницю», «Про звернення громадян» а також підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють забезпечення взаємовідносин судів і ЗМІ.

1. Організація взаємодії Роменського міськрайонного суду Сумської області  зі ЗМІ.

1.1. Всі документи, які регулюють взаємовідносини судів та ЗМІ мають відповідати чинному  законодавству та міжнародним зобов’язанням України стосовно забезпечення свободи преси і незалежності правосуддя.

1.2. Контактною особою для ЗМІ зі сторони суду виступає керівник апарату суду та особа, відповідальна за спілкування зі ЗМІ або інша особа, призначена керівником апарату суду.

1.3. Інформація про цих осіб (П.І.Б) та контактні дані (телефон, ел.пошта) розміщується на веб-сторінці Роменського міськрайонного суду  на порталі «Судова влада».

1.4. Зміст цього Положення доводиться до відому представників ЗМІ через  розміщення його на стенді у вестибюлі  суду та на веб-сторінці Роменського міськрайонного суду  на порталі «Судова влада».

2. Права журналістів

2.1. Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та виконує обов’язки, передбачені ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні».

2.2. ЗМІ України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів  місцевого  самоврядування.

2.3. ЗМІ можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати.

2.4. Розрив чи змішування змісту офіційної інформації, що оприлюднюється, коментарями ЗМІ або журналістом не допускається.

2.5. Право висвітлення і коментування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування,  подій державного життя в Україні гарантується Конституцією та законами України.

3. Обов’язки журналістів

3.1. Представники ЗМІ (друкованих, електронних, радіо- і телекомпаній тощо), відвідуючи суду з метою виконання професійних обов’язків, мають бути обізнаними  :

-з необхідністю розуміння принципів діяльності органу судової влади та прояву поваги до суддів;

-з гарантіями кожної особи на повагу до приватності та з правовою відповідальністю журналіста за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя);

- з поняттям презумпції невинуватості;

- з правом кожного на справедливий судовий розгляд його/її справи    неупередженим судом;

- з правовим наслідками поширення недостовірної інформації.

3.2. Присутність працівників ЗМІ у приміщенні суду не повинна створювати незручностей для інших відвідувачів суду.

3.3. Присутність працівників ЗМІ у залі судового засідання під час розгляду справи не повинна відволікати суд та учасників процесу.

3.4. Непокора чи ігнорування зауважень судді може кваліфікуватися як прояв не поваги до суду і може стати підставою для примусового видалення із зали і накладення адміністративного стягнення  у формі штрафу  або адміністративного арешту.

3.5.  Можливість фото-відео та телезйомки у залі суду під час відкритого судового процесу вирішується судом по кожній справі з урахуванням думки учасників процесу та інтересів правосуддя (з огляду на права неповнолітніх, потерпілих від злочину, потребу захисту свідків тощо).

3.6. Оскільки судді не мають права коментувати справи, які перебувають у їхньому провадженні, журналісти для отримання більш повної інформації про суть конфлікту, його правову природу і можливі правові наслідки завершення справи можуть спілкуватися з учасниками процесу та особою, відповідальною за спілкування з представниками ЗМІ або керівником апарату чи працівником апарату суду, визначеним керівником апарату.

3.7.  Журналісти мають бути добре обізнані з правовими наслідками поширення у своїх матеріалах недостовірної інформації про особу (дифамація) та/або за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя ).

4. Доступ журналістів до приміщення суду

4.1. Доступ журналістів до приміщення суду і судових залів, де відкрито слухаються справи,  відбувається на загальних підставах.

4.2. Працівники ЗМІ мають право на вхід до приміщення суду за пред’явленням редакційного посвідчення або документа, що посвідчує особу.

4.3. Працівники ЗМІ не можуть бути обмежені в доступі до приміщення суду або його залів  на тій підставі, що вони не є учасниками процесу, не мають відношення до конкретної справи, яка розглядається в суді.

5.     Доступ журналістів на судові засідання

5.1. Загальні положення.

5.1.1. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом.

5.1.2. Судове рішення оголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або – тією мірою, що визнана судом необхідною, – коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

5.1.3. Журналісти як і представники громадськості мають право бути присутніми на відкритому судовому засіданні та на відкритому проголошенні судових рішень без попереднього дозволу (акредитації).

5.1.4. Розгляд справи у закритому засіданні допускається за мотивованою і оголошеною публічно ухвалою  суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

5.2. Кримінальний процес.

5.2.1. Розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці.

5.2.2. Справи про статеві злочини, про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, а також для забезпечення безпеки осіб, взятих під захист, оголошуються закритими на підставі мотивованої ухвали суду.

5.2.3. Розгляд може бути оголошено закритим для запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі. У даному випадку суддя зобов’язаний надати зважену оцінку обставинам справи, зокрема оцінити ступінь суспільної потреби в закритті подібної інформації та мотивувати своє рішення.

5.4. Цивільний процес.

5.4.1. Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито.

5.4.2. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом.

5.4.3. Закритий судовий розгляд допускається також за обґрунтованими клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. У разі, коли крім прав особи, що охороняються відповідними процесуальними нормами, має місце публічний інтерес стосовно отримання інформації, суд зобов’язаний надати оцінку цим обставинам і приймати рішення лише після цього.

5.4.4. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов’язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.

6.     Порядок під час судового засідання

       1.     За порушення журналістом, як і іншими присутніми в судовому засіданні, порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого, суд може  застосувати заходи процесуального примусу у такому порядку: спочатку робиться попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій – видалення із залу судового засідання, при злісній непокорі – адмін.стягнення .

7.     Інформаційні запити ЗМІ і журналістів

7.1.     Загальні положення.

7.1.1.Відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про звернення громадян» журналісти та представники ЗМІ мають право звертатися до Роменського міськрайонного суду Сумської області  з відповідним запитом та отримувати відповідь у строки, передбачені вказаними законами.

7.1.2.У письмовому запиті повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові запитувача, питання, яке його цікавить та адреса, за якою він бажає отримати відповідь, а у необхідних випадках мета отримання інформації чи документів.

7.1.3. Враховуючи стислі строки, за якими  працюють журналісти з огляду на потребу оперативного вироблення інформаційного продукту , з метою підвищення оперативності в наданні інформації на запити, рекомендується, щоб журналіст адресував усні запити особі, на яку покладено виконання функцій взаємодії за ЗМІ, а також повідомляв зазначену особу про факт відправлення та зміст письмового запиту.

7.1.4.  Якщо  суд  за своєю ініціативою вирішить надати ЗМІ інформацію про судовий процес, що триває, то така інформація надається шляхом випуску прес-релізів, проведення прес-конференцій уповноваженими посадовими особами, чи за допомогою інших  прийнятних  методів.

7.2.     Особливості надання інформації у кримінальному процесі

7.2.1. У контексті кримінального процесу, що становить суспільний інтерес, або іншого процесу, який привернув особливу увагу громадськості, органи досудового слідства  та суд  повинні інформувати засоби масової інформації про різні процесуальні етапи руху справи  тією мірою, якщо  це не шкодить таємниці слідства та оперативно-розшукової діяльності або не затримує чи заважає відправленню  правосуддя .

7.2.2. У межах кримінального процесу суд, працівники суду  повинні утримуватись від оприлюднення інформації, що може зашкодити справедливості судового розгляду.

7.2.3. Погляди та інформація про судовий процес, що триває,  передається або поширюватися через засоби масової інформації лише тоді, коли це не порушує презумпції невинуватості підозрюваного або обвинувачуваного у вчиненні злочину.

7.2.4.  Інформація  про особу  свідка не повинна розголошуватись, крім випадків, коли свідок дав на це свою попередню згоду, ідентифікація свідка зачіпає суспільний інтерес, чи свідчення були надані у відкритому засіданні.  Інформація  про  свідка ні за яких умов не повинна розголошуватись, якщо це пов’язане із загрозою для його життя чи безпеки і журналісти  належним чином про таке поінформовані.

7.2.5. При наданні інформації про підозрюваних, обвинувачених чи засуджених, а також про інших учасників кримінального процесу, має дотримуватись їх право на захист недоторканості. Особливий захист має бути забезпечено неповнолітнім та іншим обмежено дієздатним учасникам процесу, а також потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим та засудженим. У всіх випадках, особливу увагу слід приділяти тим негативним наслідкам, які може для цих осіб мати розкриття інформації, що дозволяє їх ідентифікувати.

8.     Доступ журналістів до судових рішень, матеріалів судового процесу і архівів суду.

8.1. Загальні положення.

8.1.1.     Доступ до судових рішень і матеріалів судового процесу забезпечується такими способами:

8.1.1.1.  присутністю журналіста під час розгляду справи в суді;

7.1.1.2.  присутністю журналіста в залі судового засідання під час проголошення судового рішення;

8.1.1.3.  доступністю матеріалів справи у випадку існування суспільного інтересу;

8.1.1.4.  оприлюдненням судових рішень у мережі Інтернет;

8.1.1.5.  публікацією текстів судових рішень в друкованих засобах масової інформації.

8.2. Присутність журналіста в залі судового засідання під час проголошення судового рішення.

8.2.1. Журналісти та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право відкрито робити письмові нотатки.

8.2.2. Публічно проголошені судові рішення можуть бути відтворені без обмежень. Використання в ЗМІ повного тексту рішення або його фрагментів, без редагування, що змінює його зміст, можливе лише з посиланням на присутність при його проголошенні.

8.2.3. Кримінальний процес. Вирок у кримінальній справі, навіть за умови розгляду справи у закритому судовому засіданні, проголошується публічно головуючим або одним із суддів.

8.2.4. Цивільний процес. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після закінчення судового розгляду, за винятком випадків, коли судовий розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Рішення проголошується повністю, хоча у випадках складності справи та відкладення у зв’язку з цим виготовлення рішення у повному обсязі проголошується його вступна та резолютивна частини. При проголошенні у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, суд повідомляє осіб, що є учасниками розгляду, про дату, з якої вони зможуть ознайомитись з повним текстом рішення.

8.2.5. Розгляд справ про адміністративне правопорушення. Постанова по справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

8.3.     Забезпечення доступу до матеріалів справи.

8.3.1.За клопотанням журналіста і при наявності обґрунтованого суспільного інтересу стосовно оприлюднення такої інформації, голова суду  може дозволити доступ до матеріалів  архівних судових справ.

8.3.2. Під час прийняття рішення за такою заявою відповідальна службова особа апарату суду має враховувати загальні принципи відкритості інформації та принципу публічного оголошення рішення, особливо в ситуаціях наявності суспільної потреби в її отриманні, коли журналісти повинні мати доступ до судових рішень для виконання їх професійних обов’язків щодо інформування громадськості.

8.4.     Оприлюднення судових рішень у мережі Інтернет.

8.4.1. Оприлюднення судових рішень у мережі Інтернет здійснюється через Єдиний державний реєстр судових рішень на офіційному веб-порталі Державної судової адміністрації України (www.court.gov.ua або www.reyestr.court.gov.ua).

8.5.     Публікація текстів судових рішень в друкованих засобах масової інформації.

8.5.1. Публікація текстів судових рішень в друкованих виданнях здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV.

8.5.2. При висвітленні судових процесів, по яких зберігається можливість оскарження, журналісти мають уникати висловів, що є доречними лише щодо справ із закінченим провадженням.

9. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису

9.1. Представники ЗМІ, як і інші учасники судового процесу та особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіо-технічні засоби відповідно до чинного законодавства України:

9.1.1. згідно ч. 8 ст. 6 ЦПК України учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі;

9.1.2. згідно ч. 8 ст. 12 КАС України особи, присутні в залі судового засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'єктами владних повноважень;

9.1.3.згідно ч.6 ст. 27 КПК України кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

9.2. Коли учасниками адміністративного процесу є особи, які є суб’єктами владних повноважень, їх згода  не потрібна на проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також  при трансляції  судового засідання по радіо і телебаченню.

9.3. Журналістам та представникам ЗМІ, які планують  проводити  в залі судового засідання фото- і кінозйомку, теле-, відео-, звукозапис із застосуванням  різних типів  апаратури, а також транслювати судові засідання по радіо і телебаченню, пропонується завчасно повідомляти про такі заходи керівника апарату суду для створення необхідних умов для проведення зазначених дій.

Особи, які проводять зйомку та запис, повинні залишатися на визначених місцях і дотримуватися порядку протягом всього судового засідання до того моменту, як суддя залишить залу судового засідання, якщо інше не узгоджено з головуючим у справі. Фотографам, операторам та іншим особам не дозволено  пересуватися по залу судового засідання під час слухання справи.

9.4. У випадку резонансних судових процесів і великої уваги до них преси керівник апарату суду в залежності від можливостей зали (кількості місць) зобов’язана забезпечити рівний доступ як представників громадськості, так і медіа.

10.     Організаційні питання проведення інтерв’ю із суддями.

 10.1. Правовий статус інтерв’ю полягає у тому, що журналіст і суддя, особа, відповідальна за спілкування зі ЗМІ чи інший працівник апарату суду, визначений керівником апарату є співавторами інтерв’ю.

10.2. При плануванні інтерв’ю з суддею журналісти мають усвідомлювати можливість обмеження тематики спілкування через те, що відповідно до Кодексу професійної етики , суддя не має права :

10.2.1. розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи в закритому судовому засіданні.

10.2.2. робити публічні заяви, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду,

10.2.3. піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.

10.3. як співавтор, суддя, особа, відповідальна за спілкування зі ЗМІ чи інший працівник апарату суду, визначений керівником апарату має право ознайомитися з підготовленим до поширення матеріалом, внести свої корективи у текст власних відповідей, якщо їх зміст перекручено, погодити назву матеріалу тощо.

10.4. журналістам бажано завчасно планувати інтерв’ю, повідомити про свій намір особу, на яку покладено виконання функцій взаємодії за ЗМІ, повідомити йому тему розмови, обсяг і дату виходу матеріалу і попросити погодити час зустрічі.

10.5. з метою ефективного використання часу та узгодження із своїм напруженим графіком суддя може встановити чіткі часові рамки свого спілкування з журналістом

10.6. суддям, особі, відповідальній за спілкування зі ЗМІ чи іншому працівнику апарату суду, визначеному керівником апарату треба враховувати, що журналісти можуть не мати юридичної освіти, працювати над матеріалами різної тематики, але оскільки вони виступають посередниками між судом і своєю аудиторією, у спілкуванні з ними слід  вживати менше правової лексики, говорити на визначену ними тему, яка продиктована  інтересами видання та цікавістю аудиторії.